Ой, рідне село, та й над річкою... Почалася весна красна. Потрібно їхати в село, землю святу обробляти: сіяти, полоти, саджати, сад, батьками ще закладений, доглядати та свіжим повітрям дихати і дітей та онуків до сільського життя, час від часу, долучати.

Приїхали. А тут над річкою Смолкою із самісінького ранку пилки дзвенять, костри горять, величезні машини зрізані столітні дерева вивозять і все це - у моєму улюбленому селі Киянка Новоград- Волинського району, що на Житомирщині!

Звертаюся до сусідів з питаннями: Чому ріжуть здорові дерева? Чому і куди вивозять? Як давно це триває? У відповідь почула, що ніхто нічого не знає. Сільських зборів не було і депутати не збиралися. Дерева з дуплами де зрізали там і кинули, а гарні вивозять машинами. Під час карантину!?

Телефоную на гарячу лінію в м.Житомир. Звернення прийняли, записали, пообіцяли, що після карантину перевірять. Проте до того часу виріжуть і панський сад, на території якого стоїть школа! До честі житомирян мені відразу зателефонував територіальний еколог. Пояснив, що є рішення про вирубку 14 старих трухлявих дерев.

Зрізано ж у рази більше. Як зарадити повальному нищенню дерев?! Чому вивозять із села деревину? Чому не передадуть школі для опалення взимку? Чому не завезуть літнім самотнім людям?Куди ідуть кошти за той пиломатеріал?

Як боляче, що ми перестали думати про природу, що оточує! Чому змалечку не вчимо всіх дітей берегти дерева, квіти, вміти доглядати за всім живим, що оточує!? Дорогі ЛЮДИ, освітяни, що приймають рішення про навчальні програми, про підручники і посібники! Не те у нас наповнення, не ті акценти!

Часто, працюючи, слухаю українське радіо. В понеділок, 4 травня, ніби на замовлення, у програмі “Небайдужі” йшла мова про екологію довкілля, про сортування побутових відходів, про те, що уже і в українських селах, як у Білорусії, ставлять контейнери на сільських вулицях, а машини приїздять і забирають сміття. Подумалося, коли ж виросте і у нашому селі господар, що організує односельців на відповідальне ставлення до екології довкілля, а в першу чергу - до своїх обійсть?!

Василина Хайруліна

кандидат педагогічних наук

член-кореспондент Національної Академії педагогічних наук України

директор Українського колежу імені В. О. Сухомлинського з 1988 по 2016 рік.