default_mobilelogo

…Яке велике діло, щоб народ мав добру школу на своїй рідній мові, - без цього не може бути він просвіченим, заможним, щасливим (М.Грушевський)

 

Святі думки М. Грушевського! Особливо відчувала і розуміла це на чужій землі Німецькій, де вперше пропрацювала на одному місці 5 щасливих років. Вдалось там реалізувати мрію про школу добра, радості, творчості. Я вже згадувала про початкову школу де було понад 900 учнів і вся достойна шкільнаінфраструктура, а в СШ№1, частинкою якої ми були, нараховувалося понад 2000 учнів.

 

Перша зустріч в колежі з китайською делегацію, у складі якої були п’ятеро начальників головних управлінь освіти провінцій Китаю, відбулася в 1994 році. А у складі делегації китайських освітян 1996 року були уже і директори шкіл. У 1998 році перший раз я брала участь у зарубіжній конференції, присвяченій творчості Сухомлинського, що проводилась в Пекінському педагогічному інституті. Вже тоді була подивована студентським простором. Місто в місті.

 

З раннього дитинства я мріяла бути вчителькою, і такою ж, як моя перша вчителька - Віра Андріївна Драч: доброю, уважною, терплячою, ласкавою, люблячою... Ще в школі я зрозуміла, що від учителя дуже багато залежить. Моїм учителям хотілося (можливо, вони й не ставили перед собою такої мети - просто була в них внутрішня потреба) обігріти нас, повоєнних дітей, вчити діяти, стимулювати до пошуку, сприяти розвитку здатностей і здібностей, розвивати, спонукати вміння працювати добром словом і вчинками.

 

Біля Успенського Собору Києво-Печерської лаври. Екскурсія випуску 2009р.

 

Здобувши статус школи нового типу (відповідно до рішення Київської міської ради № 286 від 28 травня 1991 р.), ми вирішили відмовитися від накритих столів в шкільному приміщенні. Школа є школа! Третій випуск із школи (власне, вже з колежу) в червні 1992 р.  Урочисто вручили атестати зрілості, влаштували великий концерт випускників, вчителів, батьків, фото на память. Після концерту ми відправилися подорожувати автобусами по святих місцях м. Києва.

 

 

Дорога Рівненщина удосконалила мою вищу освіту, подарувала вірного чоловіка і здійснила мрію про синочка! Професійно зросла від завідуючої шкільним відділом міському комсомолу до завідувача сектором культурно–масової роботи Рівненського обкому комсомолу. Скільки ж цікавих, веселих, патріотичних, змістовних заходів проведено! Пам’ятатиму, скільки житиму, перше вражаюче диво!